Фотосинтез

Біологія рослин, 7 клас

Тема: Функції листка. Фотосинтез. Листок як орган фотосинтезу.

Мета:а) навчальна: поглибити знання учнів про клітинну будову рослин на підставі знайомства з особливостями мікроскопічної будови листка у зв’язку з його функціями; познайомити учнів з основними тканинами листка, особливостями їх будови і функціями; формувати вміння встановлювати взаємозв’язок між будовою листка та його функціями; розкрити значення фотосинтезу в природі і житті людини; формувати практичні вміння роботи з гербарієм;

б)розвивальна: розвивати пізнавальні інтереси до вивчення предмету, спостережливість учнів, вміння робити висновки, порівнювати, аналізувати, застосовувати теоретичні знання при розв’язуванні задач практичного змісту.

в) виховна:виховувати бережливе ставлення до зелених рослин.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: комп’ютерна підтримка, підручник «Біологія, 7 клас», таблиця «Внутрішня будова листка», кімнатні рослини.

  ХІД УРОКУ:

І. Організаційний етап. Привітання. Створення позитивного настрою на продуктивну роботу. (За допомогою картонних зелених листочків показати настрій на початку уроку: позитивний – листочок піднятий вгору, негативний – нахилений донизу)

ІІ. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

1.Програмований біологічний диктант. До кожного із запитань дібрати відповідь, яка закодована буквами алфавіту ( на дошці або спроектована на екран)

1. Бічна частина пагона у вигляді зеленої пластинки ..

2. Найважливішою частиною листка є …

3. Розташування жилок на листку у певному порядку ..

4. Яке жилкування має листок клена

5. Як називають листок з однією листовою пластинкою

6.Як називають листки без черешка

7. Яким є листок берези

8.Який листок має акація

9. Яке жилкування у листка тюльпана

10. Який листок має каштан

Коди відповідей :

А простий	Д листкова пластинка
Б складний	Ж листок
В сітчасте	З  жилкування
Г дугове	І сидячі

2. Розподільчий диктант. Визначити, які з рослин є вічнозеленими чи листопадними:

Береза, вишня, ялина, яблуня, ялівець, сосна, тополя, кипарис, бузок, смерека.

3. Гра «Знайди місце» Пари учнів отримують картки з назвами рослин, їх слід прикріпити на дошку до однієї з груп — «Прості листки» або «Складні листки».

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

1.      Обговорення вислову

«Дайте найкращому кухарю скільки завгодно свіжого повітря, скільки завгодно сонячного світла й річку чистої води та попросіть, щоб з усього цього він приготував вам цукор, крохмаль, жири та зерно — він вирішить, що ви насміхаєтеся з нього. Але те, що людині здається надзвичайно фантастичним, безперешкодно здійснюється в зелених рослинах».

К. А. Тимірязєв

ІV. Повідомлення теми уроку, визначення задач уроку.

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Особливості внутрішньої будови листка. Розповідь вчителя.

 Якщо зробити зріз на листковій пластинці, під мікроскопом можна побачити, з яких тканин вона складається. На такому мікропрепараті видно і покриви листка, і його внутрішню частину, що складається з основної тканини і жилок.

Шкірка (епідерміс) утворена з одного шару щільно розташованих клітин і вкриває листок з обох боків. Це безбарвні та прозорі клітини, які дають можливість променям сонця легко проникати всередину.

Запитання до учнів:

— Якою буде основна функція шкірки? (Захисна.)

Ззовні шкірка листка вкрита тонкою плівкою — кутикулою (від латин. кутикула — шкірка). Кутикула, або восковий наліт на листках, сприяє зменшенню випаровування. На нижньому боці листка є особливі утворення – продихи. Продихи — щілини, що утворені двома замикаючими, або продиховими, клітинами. Продихові клітини дрібні, зелені, парні і мають підковоподібну форму. Вони забезпечують газообмін рослин з навколишнім середовищем та транспірацію (випаровування) води рослиною. М’якоть листка утворена стовпчастою та губчастою тканинами.

Запитання учням: -якого кольору ці клітини? (зелені)

                                -як називаються зелені органели клітин? (хлоропласти)

                                -яка речовина надає зеленого забарвлення рослинам? (хлорофіл)

2. Процес фотосинтезу.

1.      Обговорення дослідів Я. Гельмонта по вирощуванню рослин (мал..14.1, ст..61) та Дж.Прістлі (мал..14.2,ст..61)

2.      Формулювання поняття «фотосинтез»

3.      Ознайомлення з процесом фотосинтезу. Робота з підручником (стор.62).

4.      Бесіда: -які речовини потрібні для фотосинтезу?

             -при якій умові відбувається цей процес?

             -де відбувається фотосинтез?

             -яка продуктивність фотосинтезу?

             -яка роль хлорофіла?

      5. Повідомлення учнів. К.А.Тимірязєв про космічну роль хлорофілу.

Видатний російський учений К. А. Тимірязєв не перший, хто зацікавився роллю зеленого листка. Але він першим узагальнив усі дані про фотосинтез, які були відомі науці, та сформулював наукове поняття цього процесу. Фотосинтезом називається складний процес утворення органічної речовини (крохмалю) в листку під дією сонячного проміння за наявності хлорофілу, вуглекислого газу і води. Хлорофіл — це особливий зелений пігмент, який міститься в хлоропластах (зелених пластидах листка). Крохмаль — складна речовина, що складається з цукру. Крохмаль можна порівняти з намистом, а цукор — з намистинками. Коли з цукру утворюється крохмаль — намисто збирається з намистинок.

Отже, з ґрунту в листок надходить вода та розчинені в ній мінеральні солі. На листок потрапляє світло. З повітря в листок надходить вуглекислий газ. У хлорофілових зернах під впливом сонячного світла утворюється крохмаль, а в повітря виділяється кисень. За визначенням К. А. Тимірязєва, зерно хлорофілу — вихідна точка всього того, що ми розуміємо під словом «життя».

VІ. Первісне застосування знань.

1.У процесі фотосинтезу одна рослина поглинає 280г вуглекислого газу за один світловий день, утворюючи при цьому 191г глюкози та 204г. кисню Скільки (теоретично) утворюється в листках глюкози та виділяється кисню за 5 днів.

2.За добу людина споживає в середньому 430 г кисню(0,43кг). Одне дерево за вегетаційний період поглинає близько 42 кг вуглекислого газу, утворюючи при цьому 30,5кг кисню На скільки діб вистачить людині кисню, продукованого одним деревом за вегетаційний період. Скільки дерев зможуть забезпечити одну людину киснем на рік?

Розв’язання: 1. На скільки днів вистачить людині кисню, продукованого одним деревом?

                           30,5 кг : 0,43 кг\доба = 71 доба

           2.Скільки дерев зможуть забезпечити одну людину киснем на рік?

                365 діб : 71 =  5 дерев (приблизно)

Відповідь: 71 доба; приблизно 5 дерев.

VІІ.Рефлексія.

-Чи сподобався вам урок?

-Що нового ви дізнались на уроці?

-Яке значення мають отримані вами знання у вашому житті?

-Який настрій у вас в кінці уроку?

Домашнє завдання. Вивч.п.14 (м-л про фотосинтез). Підг. Повідомлення «Як людина